1. Якби не Бог – загинув б я,
Якби не Бог – моя Скала,
Якби не Бог – я б вмер й нема,
Якби не Бог – блукав би я.
Та Бог прийшов – Любов свята.
Мені Він дав нове життя.
Не докорив, не осудив,
Своїм теплом серце зігрів.
Сказав: «Іди, більш не гріши,
Для вічного, дитя, живи».
2. Якби не Бог – загинув б я,
Якби не Бог – Любов Свята,
Томився б я в гріхах, злобі,
Служив темряві, сатані.
Та Бог прийшов – Любов свята.
Мені Він дав нове життя.
Не докорив, не осудив,
Своїм теплом серце зігрів.
Сказав: «Іди, більш не гріши,
Для вічного, дитя, живи».
3. Якби не Бог – нещасний був б,
Якби не Бог – я потонув б
В тяжких пороках, марноті,
В безбожному світськім житті.
Та Бог прийшов – Любов свята.
Мені Він дав нове життя.
Не докорив, не осудив,
Своїм теплом серце зігрів.
Сказав: «Іди, більш не гріши,
Для вічного, дитя, живи».
Якби не Бог, якби не Бог,
Якби не Бог – загинув б я.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Насіння (The seed) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
I was a seed that fell
In silver dew;
And nobody could tell,
For no one knew;
No one could tell my fate,
As I grew tall;
None visioned me with hate,
No, none at all.
A sapling I became,
Blest by the sun;
No rumour of my shame
Had any one.
Oh I was proud indeed,
And sang with glee,
When from a tiny seed
I grew a tree.
I was so stout and strong
Though still so young,
When sudden came a throng
With angry tongue;
They cleft me to the core
With savage blows,
And from their ranks a roar
Of rage arose.
I was so proud a seed
A tree to grow;
Surely there was no need
To lay me low.
Why did I end so ill,
The midst of three
Black crosses on a hill
Called Calvary?
