Косарі поміж трав розмахалися гострими косами.
Що їм квітка Твоя! Їм би впорати справу свою.
Я на ласку Твою сподіваюся, Спасе мій, Господи,
на ласку, на ласку, на Батьківську милість Твою.
Віра Божа одна - днів моїх незамінна супутниця -
що Ти мною завжди керуватимеш, Боже мій, Сам,
що Ти каменем став і в біді Ти за мене заступишся -
в косовиці лихій обмине мене гостра коса.
Недаремно ж бо Ти напував мене свіжими росами,
життєдайним дощем від посухи й від спеки зберіг,
переповнив мене псалмоспівами славними, Господи, –
щоб Тебе, Боже мій, квіт у лузі прославити зміг!
Ой, косарики вже відмахалися гострими косами.
Перед ними вцілівши, під ранішнім сонцем стою,
упиваюся ним і дзвінкими небесними росами,
славлю квітом Тебе за любов невичерпну Твою.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
В непогоду . - Николай Зимин После зимы обязательно наступит весна - символ обновления и возрождения.И не только природы,но и нас,людей.Весна - обновление природы.Бог - обновление наших грешных душ. Как сказал Иисус Христос: и Я не осуждаю тебя. Иди и больше не греши...
Только верю,знает
Бог как нас спасать.
Верю,засияет
Солнышко опять
И разгонит ветер
Стаи черных туч.
Верю, в новый вечер
Веры Божьей луч
Дивным неба светом
В кратком жизни дне
Грех наш с грязным снегом
Унесет в дожде...
